- покріпити
- I -іплю́, -і́пи́ш; мн. покрі́пля́ть; док., розм.
Те саме, що покріпитися I.
II див. покріплювати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
покріпити — 1 дієслово доконаного виду кріпитися якийсь час розм. покріпити 2 дієслово доконаного виду підкріпити розм … Орфографічний словник української мови
покріплений — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до покріпити I … Український тлумачний словник
покріплення — я, с., розм. 1) Дія за знач. покріпити I. 2) Те, що підкріпляє, надає сил, бадьорості … Український тлумачний словник